5 кроків до створення прийомної сім'ї: чи ви готові до них?
Інтернати згубні для дітей. І це ніякий не секрет. Життя в таких закладах не дозволяє нормально розвиватися і розкривати в повній мірі свій потенціал. Швидше, навіть сприяє тому, щоб маленький чоловічок ріс замкнутим і похмурим. А це страшно.
Власне, тому Україна у 2017 році задекларувала курс на деінституціоналізацію - реформування інтернатних установ на користь розвитку сімейних форм виховання та попередження соціального сирітства.
Сьогодні в інтернатах України виховується понад 100 000 дітей. 92% з цього числа мають біологічних батьків (соціальне сирітство) і це сигнал, що державна система, на жаль, не здатна допомогти сім'ям у кризі і зберегти рідних людей разом.
Що таке ПС і ДБСТ
Реформа інтернатів передбачає створення і розвиток умов для виховання дитини в сімейному оточенні. Сімейні форми виховання - прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу, патронат, з яких повноцінно інтернат замінюють прийомна сім'я і дитячий будинок сімейного типу.
У прийомній сім'ї (ПС) один або два дорослих (чоловік і дружина) мають право взяти на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.
У дитячому будинку сімейного типу (ДБСТ) окрема сім'я або один дорослий виховують 5 і більше сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Головна умова: загальне число вихованців ДБСТ не повинно перевищувати 10 осіб, включаючи рідних дітей сімейної пари або одного з батьків.
Як правило, діти в таких сім'ях залишаються до 18 років, а в разі вступу у середні або вищі навчальні заклади залишаються до 23 років, або поки не закінчать навчання.
Кому не можна брати на виховання дітей
Однак, далеко не кожен в Україні має право створити прийомну сім'ю або ДБСТ. Так, виховання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування не довіряють дорослим, з якими проживають люди з глибокими органічними ураженнями нервової системи, що мають алкогольну та наркотичну залежність. Також у цей список потрапляють пацієнти з діагнозами на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей,уражених ВІЛ-інфекцією), відкритою формою туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу.
Скільки коштує в Україні ПС чи ДБСТ
Щорічно на утримання дітей в ПС / ДБСТ та матеріальну допомогу батькам, які вирішили взяти на виховання дітей, в українському державному бюджеті закладається субвенція. Щомісячна соціальна допомога на дитину близько 5255 грн. (2,5 прожиткових мінімуми).
Батьки-вихователі також отримують від держави грошову допомогу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину.
Допомога держави на виховання дітей в ПС / ДБСТ проявляється не тільки в матеріальній підтримці. Держава проводить підготовку і навчання кандидатів в батьки-вихователі.
Центри соціальних служб для сімей, дітей та молоді надають комплекс психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних / медичних, інформаційних послуг, щоб забезпечити доброзичливе перебування дитини в сім'ї. Психологи і соціальні працівники допомагають згладжувати можливі конфлікти в родині у період розвитку прив'язаності між дорослим і дитиною.
У світовій практиці все більше схиляються до акценту розвитку саме прийомних сімей. У батьків більше часового і внутрішнього ресурсу приділити увагу кожній дитині.
У сім'ї, де виховується 8-10 дітей, це значно складніше. Кожна дитина хоче тепла, любові, затишку, турботи і індивідуальної уваги. Хоча є приклади настільки сильно люблячих і ресурсних батьків-вихователів, які можуть і хочуть виховувати саме 10 дітей. Такі батьки виховують не одне покоління дітей і можуть виховати та підготувати до дорослого життя від 20 дiтей i бiльше.
Як правильно створити прийомну сім'ю або ДБСТ
Порядок створення ПС / ДБСТ містить кілька етапів.
Перший - реєстрація можливих батьків-вихователів у Банку даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Для цього необхідно подати документи до Центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання. Перелік необхідних документів регламентується спеціальними нормативно-правовими актами.
Центр направляє кандидатів на проходження спеціального навчання для кандидатів у батьки-вихователі. За результатами навчання, батьки-вихователі отримують довідку і рекомендуються для включення у Банк даних. Потім необхідно зібрати пакет документів і передати у Службу у справах дітей. У свою чергу, Служба у справах дітей дає висновок про можливість створення ПС / ДБСТ.
Другий етап - пошук дітей.
Служба у справах дітей за місцем проживання батьків-вихователів дає інформацію про дітей, які перебувають на обліку і можуть бути влаштовані у прийомну сім'ю. Далі відбувається знайомство і встановлення контакту з дитиною.
Третій - рішення від відповідного виконавчого органу про створення дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї, на підставі якого між батьками-вихователями та органом виконавчої влади укладається договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання.
ВАЖЛИВО: влаштування дітей в ПС / ДБСТ може бути тимчасовим. Діти з таких форм виховання можуть бути усиновлені. Батьки-вихователі навіть зобов'язані сприяти і забезпечувати пріоритетне право прийомних дітей на усиновлення.
Гарантією того, що в прийомній сім'ї дитина виховується в безпечному середовищі, виступають органи опіки та піклування і місцеві служби у справах дітей. За кожною сім'єю закріплюється соціальний працівник, який регулярно відвідує родину, спілкується з дитиною, спостерігає його психологічний і фізичний розвиток.
Раз на рік місцева служба у справах дітей складає звіт про виховання і розвиток дитини в ПС / ДБСТ на підставі інформації, наданої соціальним працівником, супроводжуючим сім'ю, вихователем шкільного закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром і дільничним інспектором місцевого відділення поліції.
А ви готові створювати прийомні сім'ї або ДБСТ?
Дуже важливий аспект у вирішенні стати прийомними батьками або усиновлювачем - особиста мотивація дорослого. Потрібно пам'ятати, що брати турботу про дитину необхідно лише заради дитини, а не заради себе самого.
Виховання дитини - це кропітка робота, постійна залученість і невпинна турбота. Дитину важливо любити навіть коли вона вередує або проявляє нервозність. Така поведінка дитини може бути наслідком переживання розлуки з близьким дорослим. Але якщо проявляти щиру турботу і любов до дитини, дитина поступово стає щасливою.
