ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ЗИМКУ: ПОРАДИ БАТЬКАМ
ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ: ПОРАДИ БАТЬКАМ
Одне із найважливіших завдань батьків при вихованні дитини – забезпечити її здорове зростання. Дитячий травматизм – одна із найпоширеніших причин звернень до медиків, каліцтва дитини, що може залишитися на все життя, а той летальних випадків – і все це через необачність дорослих, несвоєчасне нагадування дітям елементарних правил безпеки.Побутовий травматизмЙдеться про ушкодження, які діти можуть отримати вдома, у дворі, саду тощо. Найнебезпечніші з них – опіки полум’ям і хімічними речовинами, падіння з висоти. Залишені у доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті.
Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів. Необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди, неогороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи, теж є дуже небезпечними. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків.Опікові травмиДіти різного віку інколи торкаються неізольованих проводів, оголених контактів електропроводів, вставляють у розетки шпильки, цвяхи, що нерідко призводить до опіків, ушкодження електричним струмом.Для того щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:- стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки тощо;- переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ) з підвищеною увагою і обережністю;- не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;- ховати сірники, запальнички в недоступних для дітей місцях;- зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;- не допускати дітей близько до печі і предметів під напругою (електроплитка, праска, чайник тощо);- не відлучатися від дітей під час їх купання.
Принципи запобігання побутового травматизму різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі мають виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Не можна залякувати дитину, правильніше час-від-часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно насторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, а старшим дітям пояснювати небезпеку, яку несуть в собі необдумані вчинки. Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
Автодорожний травматизм
Найтяжчими і з найбільшим відсотком смертності є автодорожні травми. Головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил дорожнього руху.На вулиці, у транспорті разом з дітьми обов’язково мають бути дорослі, пояснювати їм правила поведінки, переходу через вулицю тощо. І звичайно ж, батьки самі мають чітко дотримуватись цих правил.
Спортивний травматизм
Фізкультура та спорт є запорукою зміцнення організму і фізичного розвитку дітей. Проте це лише при вмілому і правильно організованому занятті спортом.Діти постійно грають у рухливі ігри, катаються на велосипедах, роликах тощо. Проте часто у місцях, не зовсім придатних для ігор, а часто і небезпечних: захаращених дворах, пустищах, біля водойм тощо.Серед причин смертності від спортивного травматизму утоплення посідає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання дітьми особливостей водойм тощо. Для купання дітей мають бути спеціально відведені для цього місця, але навіть там діти повинні перебувати під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і мати попереджувальні знаки.
Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися. Дорослі зобов'язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Дитячі заняття зимовими видами спорту повинні обов’язково супровожуватися дорослими. Потрібно пам’ятати, що місця для катання на ковзанах, санках, лижах обов’язково мають бути далеко від проїзжджої частини. Дітям варто нагадувати, що під час забав та ігор небезпечним є виконання різних трюків (катання із зав'язаними очима, катання спиною вперед, на одній нозі тощо). Небезпечно прив'язувати санки одні до одних, особливо небезпечно – до транспортних засобів. Порушення цих правил піддає смертельному ризику не лише життя і здоров'я дитини, а й оточуючих. Тому батькам бажано якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних секціях, товариствах, стадіонах, де вона постійно перебуває під наглядом інструктора. Цим вони не лише загартують дитину, а й вбережуть її від страшної небезпеки.
ШАНОВНІ БАТЬКИ! ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ ЗАЛЕЖИТЬ В ПЕРШУ ЧЕРГУ ВІД ВАС! ЩОДНЯ НАГАДУЮЧИ ДИТИНІ ЕЛЕМЕНТАРНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ, ВИ ЗАСТЕРІГАЄТЕ ЇЇ ВІД МОЖЛИВИХ
Санки, лижі, ковзани - найулюбленіші розваги дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Тут зростає роль дорослих, які повинні навчити дитину правилам поведінки, що дозволяє уникнути отримання травм, і посилити контроль за їх дотриманням. Необхідно перевірити санки, чи не пошкоджені вони, кріплення на лижах, надійно і правильно прикріплене воно до ніг дитини, а ковзани на відповідність розміру.
Саме дорослі повинні проконтролювати місця, де граються їхні діти взимку. Схил, що вибирається для спуску на санках або лижах, обов'язково повинен бути далеко від дороги, вільний від палиць і коріння дерев. Кожна дитина повинна розуміти, що катаючись з закритими очима, можна зіткнутися з сусідом або деревом, а спуск спиною, знижує можливість керувати санками або лижами, своєчасно і адекватно реагувати на небезпеку. Особливо небезпечно чіплятися до транспортних засобів, прив'язувати санки один до одного, перевернувшись, одні санкіпотянут за собою інші. Ігра в сніжки, ще одна зимова забава, яка може призвести до пошкоджень очей, тому завдання дорослих переконати дитину берегтися від попадання снігу в обличчя і не кидати сніжки з крижаною скоринкою і заледенілими шматочками снігу в друзів, особливо в голову.
Ожеледь, досить часте атмосферне явище взимку, є причиною безлічі травм і переломів. По-перше, правильно підберіть дитині взуття: перевагу краще віддати взуття з ребристою підошвою, виробленої з м'якої гуми або термоеластопластів, без підборів. По-друге, навчіть дитину переміщатися по слизькій вулиці: потрібно не поспішати, уникати різких рухів, постійно дивитися собі під ноги. Ноги повинні бути злегка розслаблені і зігнуті в колінах, корпус при цьому трохи нахилений вперед. Тримати руки в кишенях в ожеледь небезпечно, при падінні чи буде час їх вийняти і вхопитися за що-небудь. Величезну небезпеку в ожеледь представляють сходинки, по можливості уникайте їх, якщо це неможливо, то ногу при спуску по сходах необхідно ставити уздовж сходинки, у разі втрати рівноваги така позиція пом'якшить падіння.Поясніть дитині, що увага і обережність - це головні принципи поведінки, яких слід неухильно дотримуватися в ожеледь.Ще одна поширена зимова травма - обмороження.
Пошкодження тканин під дією холоду може наступити не тільки при низьких температурах повітря, але і при температурі вище нуля, особливо під час рясного снігопаду, при сирій погоді, вологому одязі, тісного взуття. Обморожению піддаються найчастіше пальці рук і ніг, щоки, ніс, вуха.
Обмороження найчастіше наступають непомітно, без болю, тому необхідно звертати увагу на колір рум'янцю у дитини (нормальний рум'янець - ніжно-рожевого кольору, якщо він став нерівномірний, з яскраво-червоними або білими плямами - це обмороження), перевіряти чутливість шкіри обличчя, постійно ворушити пальцями рук і ніг.Щоб уникнути неприємних наслідків, правильно одягайте дитину для прогулянок: необхідні рукавиці - НЕ промокашки, шарф, шапка з водовідштовхувального матеріалу на теплій підкладці, взуття, не сдавливающая нижні кінцівки і не пропускає воду. Шкіру обличчя потрібно захищати спеціальним дитячим кремом.Взимку до списку травм додається ще й ризик «приклеїтися». Постарайтеся дохідливо пояснити дитині, що в мороз не можна лизати мовою і доторкатися мокрими руками до залізних конструкціям, можна «приклеїтися». Нагадайте, що не варто проводити експерименти.
Якщо ваша дитина захоплюється зимовими видами спорту, подбайте не лише про його спортивній екіпіровці, але і про захист: наколінники, налокітники, захисту для хребта, вони допомагають значною мірою зменшити ймовірність отримання травм.Взимку зростає число дорожньо-транспортних травм. Часто дитина бачить, чтомашіна наближається, але сподівається проскочити, але на слизькій дорозі водій не встигає загальмувати, оскільки збільшується гальмівний шлях автомобіля. Перетинати проїжджу частину дороги необхідно виключно по пішохідному переходу ні в якому разі не перебігати, слід бути гранично уважними. Обов'язково дотримуватися правил дорожнього руху.
ШАНОВНІ БАТЬКИ! БАГАТЬОХ СЕРЙОЗНИХ ТРАВМ МОЖНА УНИКНУТИ, ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ УВАЖНО СТЕЖИТИ ЗА СВОЇМИ ДІТЬМИ І ДБАТИ, ЩОБ ЇХ ОТОЧЕННЯ БУЛО БЕЗПЕЧНИМ!
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ВЗИМКУ.
Перша долікарська допомога.З настанням зими "вуличний" травматизм сезонно зростає більш ніж в два рази. Згідно із статистичними даними "зимовий" травматизм дає до 15% захворюваності з тимчасовою непрацездатністю і в 20% є причиною інвалідності. Із-за стану проїжджої частини вулиць дорожньо-транспортні травми взимку частішають до 3% в порівнянні із звичним 1% При цьому вони стають не лише частішими, але і важчими - часто із смертельним кінцем.В цей час переважають забиття і переломи кісток (близько 15%), вивихи (близько 10 ). Головні причини цих травм - падіння із-за незадовільного стану тротуарів, доріг (неприбраний сніг, що злежався, ожеледиця, вибоїни, ями, вибоїни). Потерпілі - це переважно працездатного віку (близько 80 %). Діти віком до 15 років складають 2%, а особи старше 60 років - близько 8%.0 Найчастіше, в порядку убування, зустрічається перелом променевої кістки в типовому місці, переломи кісточок і ключиці, забиття плечової кістки, переломи кісток гомілки і ушкодження зв'язкового апарату гомілковостопного і колінного суглобів, черепномозкові травми.Статистика говорить, що головною причиною травматизму взимку є банальний поспіх. Багато хто просто не помічає льоду, припорошеного снігом, внаслідок чого падають і отримують різні травми. У поспіху людина схильна не помічати навіть відкритого льоду. Крім того, значна частина травм пов'язана з громадським транспортом.
Сковзаються і падають як при вході в автобус або тролейбус, так і при виході з нього. Діти і молодь люблять прокотитися з розгону на слизькій доріжці, гірці. При цьому юрбою і збиваючи один одного. У такому разі зазвичай відбуваються забиттями. Хоча і не завжди.Найбільш поширені травми - переломи кінцівок - виникають через те, що падаючи, людина інстинктивно виставляє вперед руку і обрушується на неї усією вагою тіла. Аналогічно незручно виставлена нога ламається в ділянці гомілки. У жінок цьому сприяє також носіння взуття на високому каблуці. У ньому легко спіткнутися і впасти. Літні люди, із-за вікових особливостей скелета (підвищена крихкість, менша еластичність зв'язок і м'язового каркаса), нерідко отримують дуже серйозні ушкодження. Вони частіше ламають хребет, шийку стегна. У літньому віці навіть невеликий удар може викликати перелом, у 95 % випадках страждають жінкиЗмінивши ряд зовнішніх і внутрішніх чинників, можна убезпечити себе від травм в зимовий час. І якщо першу групу причин ми часто змінити не в силах, то ряд внутрішніх чинників більшості потенційних потерпілих доступний. Нагадаємо, що необхідно дотримуватися принципів безпечної життєдіяльності, правил дорожнього руху і т. п.
Як треба падати "правильно"?
Якщо відчуваєте, що падаєте, постарайтеся сісти - так зменшиться висота, з якою ви падаєте. Окрім того, у момент падіння треба групуватися - притягніть підборіддя до грудей, приберіть кисті рук до живота, притисніть лікті до боків. Постарайтеся висунути плечі вперед і тримаєте ноги разом. У поєднанні з присіданням це і дасть угрупування. Основна умова для правильного виконання - не боятися забиття заздалегідь.Якщо посковзнувшись, ви втратили рівновагу, ні в якому разі не приземляйтеся на випрямлені руки! Постарайтеся групуватися і зробити поворот убік, так, щоб удар припав у бічну поверхню тулуба. Так ви убезпечите хребет, таз і кінцівки від перевантажень. Цей прийом рекомендується для людей старше 50 років.Якщо ви падаєте на спину - притисніть підборіддя до грудей, а руки розкиньте можливо ширше, це попередить вас від черепномозкову травму.Якщо падаєте із слизьких сходів, дуже важливо захистити голову : постарайтеся прикрити її руками. Не намагайтеся загальмувати падіння, розчепірювати руки і ноги - це тільки збільшить кількість переломівЯк запобігти можливим травмам?Запобігання травмам можна віднести до сфери їх профілактики. І, як показує уся та ж всюдисуща статистика, це значною мірою знижує їх кількість.
Для попередження зимового травматизму необхідно дотримуватися наступних простих правил:
1) Носити взуття бажано на плоскій підошві або на низькому квадратному каблуці. Краще, якщо підошва буде з великою ребристістю, яка не ковзає
.2) З ожеледицю ходити треба по-особливому - як би трохи ковзаючи, немов на маленьких лижах. Йти бажано як можна повільніше. Ковзати по льоду спеціально не варто - це збільшує обмерзання підошви. Пам'ятайте, чим швидше крок, тим більше ризик впасти.
3) Особам літнього віку, найбільш схильним до травматизму, рекомендується прикріплювати на підошву звичного взуття спеціальні накладки "протиожеледі". Їх можна придбати у відповідних торгових точках.
4) Слід дотримуватися техніки безпеки при занятті екстремальними видами спорту, використати усі необхідні захисні аксесуари (налокітники, наколінники, шоломи і т. д.)
.5) Важливо навчити дитину дотриманню техніки безпеки при катанні на лижах, ковзанах, санчатах. Не забудьте забезпечити дітей усіма необхідними засобами захисту.Дорослим необхідно уміти надати першу допомогу дитиніУвага і обережність є основними засобами для профілактики травматизму, і не лише зимового. А тому, виходячи на вулицю, особливо в ті дні, коли "плюс" на вулиці міняється на "мінус" або навпаки, треба оцінювати кожен свій крок! Пам'ятайте, краща профілактика зимових травм - це обережність і обачність!
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ
Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини . Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший. Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній водіУ людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід: не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою; клич на допомогу; намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;` намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу; вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно: покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих; знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку); оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то: крикни, що ти йдеш на допомогу; наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки; підклади під себе лижі, дошку, фанеру; обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню); не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід; витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!
Основні правила безпеки для дітей взимку
Зимові прогулянки завжди приносять малюкам дуже багато радості. Вони ще з осені чекають першого снігу, коли можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і звичайно ж покататися на санках.На жаль зимовий час має і свої мінуси – застуда, удари, переохолодження, обмороження. Цей перелік можна ще продовжити, але …..
Як же убезпечити свого малюка від неприємностей на прогулянці взимку?
У цьому нам допоможуть дуже прості і всім знайомі правила безпеки для дітей взимку. Нагадаємо їх сьогодні ще раз.
Сильний пронизливий вітер і низька температура – це основні фактори ризику для дитини.
Тому малюк повинен знати:
* Одягати рукавички, шапку, застібати всі гудзики потрібно ще до виходу на вулицю. Оскільки холодне повітря може проникнути під одежинку;
*Періодично заходити в будинок, щоб зігрітися і зняти вологий одяг;
*Не можна залишатися на вулиці коли заметіль або дуже сильний мороз і вітер;
*Не можна гризти бурульки і є сніг. Оскільки сніг дуже брудний в ньому можуть бути токсичні речовини. Та й чи можна запросто простудитися;
*Не можна прикладати язичок до металу;
*Потрібно ходити посередині тротуару, подалі від дахів будинків. Адже з даху будинку може впасти велика брила снігу разом з бурульками;
*Коли на тротуарі суцільний лід, ходити потрібно маленькими кроками, наступаючи при цьому на всю підошву;
*Не можна стоячи кататися на санках, а на лижах і ковзанах кататися потрібно тільки в спеціально відведених місцях;
*Якщо на гірці багато дітей, не можна штовхатися й битися. А якщо гірка розташована поруч з дорогою, або поруч багато дерев або паркан, то для гри краще підшукати інше місце;
*Сніжки ліпити невеликі, кидати їх не дуже сильно, а кидати в обличчя взагалі заборонено.
